Ключник, який контролював збір воскових грошей і мита

Віктор Місіюк, Культура
15/04/2021, 2 коментарі

Завдяки тому, що монарх сам особисто вникав у фінансові справи своєї країни зберіглися документи, які пояснюють особливості ведення тогочасної князівської бухгалтерії. Монарх особисто цікавився наповненням бюджету королівських маєтків. Один з найдавніших прикладів такої деталізації є запис зроблений 2 квітня 1495 року в прибутково-видатковій книзі Берестейського ключа: “Ключникъ берестейский господару личбу делал з восковых грошей , што ему дано на воскъ 2 сте копъ и 70 копъ и 2 копе. Выдал личбу на немъ 11 копъ без без шести грошей“. Ключниками називали тих, хто в княжому господарстві відав запасами і ключами від місць їх зберігання, керював господарством. З часів Русі термін був синонимом економа. Професія згадується з часів “Руської Правди”. Через те, що хтось здійснював за нею нагляд, “тримав ключі”, територія, якою керював такий адміністратор носила назву ключа. Під восковими грішми розуміли оплату, яку збирали від купців, котрі привозили віск. В часи коли свічки були головним хатнім джерелом світла віск був дуже запотребованим товаром. Його продавали як в своїй країні, так і вивозили за межу. В Бересті на той час знаходилась одна з найбільших регіональних митниць, митна комора.

портрет ключника

Про чергову участь короля в підрахунках доходів берестейського двору, які серед іншого складалися з доходів митниці, згадано в 1497 році: “въ Бéрестьи, какъ тыми разы былъ господаръ его милость, дек. 22 ден, дѣлал его милость личбу с ключником берестейским Левкомъ Боговитиновичемъ и Немирою, што держали отъ его милости мыто Берестейское къ вѣрной руцѣ.

печать берестейського земянина Левка Боговитиновича на тлі Берестейського замку за реконструкцією Павла Татарникова

Згаданий вище ключник, Левко Боговитинович, в письмових пам’ятках зустрічається з 1481 по 1517 роки. Він був берестейським земянином, носив титул пана. В 1487–1495 роках займав посаду берестейського ключника, в 1501–1505 роках посаду чашника. Десь в 1487–1490, 1502–1506 служив королівським писарем. Після того, як місцевий кагалу і його членів позбавлено права проживання в Бересті протягом року в 1495-96 році Левко Боговитинович був берестейським митником. За цей час під його керівництвом зібрано 160 коп 4 гроші доходу про що було складено великому князю відповідні квітанції. В 1502 році він згадується як кременецький намісник. Був також намісником перелайський в містечку Перелай на річі Меречанка Троцького повіту.

Звичайно така людина мала мати знаки, які підтверджували його повноваження і статус. Цікаво, що печать Льва Боговитиновича виглядала інакше від батьківської, що пов’язане зі зміною суспільного статусу. Боговитин користався гербом Корчак, але на початку XVI століття його нащадки одримали від імператора Священної Римської імперії Максиміліана І (1493—1518) герб Лебідь. В документі 1576 року згадується, що «цεсар Максимиянъ надал дому нашому гεрбы, которыε сут намалεваны в том жε листε».

2 thoughts on “Ключник, який контролював збір воскових грошей і мита”

Залишити відповідь