Новий Бересть. Значення перше

Віктор Місіюк, Культура
03/10/2021, 7 коментарів

Прикметник “новий” у стійкому словосполученні для більшості населених пунктів Берестейщини не використовувався. Сам Бересть в тому плані є скоріше винятком. До того вислів “Новий Бересть” багатозначний. Опишемо одне з них.

Будинок кобринського маєтку Олександра Суворова

Дослідник біографії відомого російського полководця Олександра Суворова мало звертають на його лист, місцем написання якого позначено “Новий Бересть”. Написан він 9 березня 1799 року. Менеше місяця після закінчення дворічного “кончанського зіслання”. Рескриптом 1 березня 1799 року імператор поновив Суворова на військовій службі, підтвердив звання генерал-фельдмаршала. Крім відновлення в службі в тексті йшлося про те, що полководцю для участі в замежному поході передаються у підпорядкування два корпуса з визнанням повноти командування над ними. Відомо, що на рішення Павла І вплинула позиція союзників антинаполеонівської коаліції. Після зняття опали Суворов  виїхав з російської столиці і через Вільно добрався до дарованого ще Катериною Другою кобринському маєтку. Як вважають досідники в Кобрині він пробув 3 до 9 березня 1799. За останній день полководець добрався до Берестя і того ж дня перетнув кордон імперії. Ввечері 14 березня російські війська прибули до Відня. Так починався відомий Італійський похід Суворова.

Перехід Суворова через Альпи. Фрагмент картини Василя Сурикова

Оригінал донесіння зберігається в Центральному державному військово-історичному архіві – ф.26, оп.2, д.47, л . 116. Вперше документ був опублікований ад’ютантом Олександра Суворова  Єгором Фукс в книзі “История российско-австрийской кампании 1799 г. под предводительством генералиссимуса, князя италийского, графа Александра Васильевича Суворова-Рымникского”. Ч. II, стр. 14:

“Новый Брест
Всевысочайшие вашего императорского величества четыре рескрипита от 1 – го сего марта состоявшиеся: 1-й. О поступлении в совершенное распоряжение мое корпусов генерала Розенберга и генерала – лейтенанта Германа , также и баталионов , для составления мальтийского гарнизона отправленных. 2-й. Чтоб корпусы Розенберга и Германа относились ко мне.  3 – й. Что во всем по ежели генерал Розенберг усмотрен будет неспособным к командованию вверенного ему корпуса, о поручении (старшему) по нем генералу от кавалерии Дерфельдену, и 4-й. Что есть ли не усмотрю особой нужды в генерал – лейтенанте Германета отправил бы его в Санкт – Петербург, — я имел щастие получить и оным всеподданнейше доношу, что по прибытии к войскам, всевысочайше предводительству моему вверенным, в точности всевысочайшую вашего императорского величества волю с благоговением исполню, Граф Александр Суворов-Рымникский“.

Портрет імператора Павла Першого

Документ докладно датований. Але в ньому є й інші хронологічні прив’язки. До прикладу титул графа Римницького полководець отримав в 1789 році. То він не міг бути написаний раніше згаданого року. Таким же маркером є використання словосполучення “Новий Бересть”. Справа в тому, що хоча російські імператори позиціонували себе як спадкоємці Рюриковичів, на практиці були малознайомі з літописною спадщиною. Тому імперське діловодство часто ігнорувало традиційні історичні назви населених пунктів. Історик Андрій Портнов слушно підкреслив: “Найяскравіше слабкість етнічної складової російської політики відбиває термінологія, яку використовували в офіційних документах”. Якщо на момент включення Берестя до складу Російської імперії російська аристократія для позначення міста в епістолярних пам’ятках непослідовно використовувала співзвучні польському транскрибції “Бржєсц” або “Брєсць”, то в діловому стилі переважала форма назви “Бржєсть”, рідше траплялася “Бржєст”. Вона використовувалась в своїх респкриптах імператириця Катерина Друга. Серед документів “польської компанії 1794-95 року” Олександра Суворова вона трапляється більше півсотні разів. До слова для самого Суворова “Бересть” був стійким виразом, під яким він розумів свою битву з генералом Сераковським. “Канни і Бересть подібні – час втрачено” – писав він. Лист Олександра Суворов фіксує момент фонетичного видозмінення назви “Бржєсть” на “Брєст”. Місто лишалось там де було, ніяких інших важливих змін в ньому не трапилось. Єдиною помітною особливістю стало введення іншої форми назви. Нове звучання, на новий манір, своєрідне перейменування фельд-маршал, який сам раніше активно використовував стару форму,  пояснив за допомогою прикметника “новий”.  З контексту зрозуміло, що зміна сталася в часи правління імператора Павла І, який був відомий любов’ю до змін правил заведених його матір’ю. На жаль історія офіційної назви Берестя докладно не вивчена, тому назвати докладну дату поки складно. Навряд чи Суворов назвав новою норму, яка була запроваджена ще до його дворічного зіслання. Зваживши на те, що в імператорському рескрипті 4 березня 1798 року даному римо-католицькому могилевському архієпископу Сестринцевичу двічі використано форму “Бржєсть” і дату донесіння Олександра Суворова можна припустити, що зміна норми в діловодстві сталася в 1798/1799 році.

Прижилась зміна не зразу. Тим більше, що за часів імператора Олександра видно виразне повернення до порядків прийнятих в часах правління Катерини Другої. В російському діловодстві, літературі час до часу використовували катериненські норми, навіть у другій половині ХІХ століття. Обурений такою практикою, один із співзасновників Руської трійці, ректор Львівського університету, голова Віленської археографічної комісії Яків Головацький ще у 1870 році писав: “Не можна обійти мовчанням і тих слідів латинсько-польського впливу, які воно лишило після себе в назвах імен, прізвищ і географічних місцевостей, в країні спередвічно руський. З його легкої руки – Берестье почали називати в актах Бржєсць, Перемишль – Пржємисль, Холм – Хєлм, Володава – Влодава, Новогородок – Новогрудек …“. В “Географічному словнику західнослов’янських і південнослов’янських земель і прилеглих країн” 1884 року він же писав (стр.XVIII) про те, що “Російська номенклатура ще не утвердилась в Привисленському краї: одні пишуть, зважившись з російською вимовою, як говорить руський нарід в Люблинській і Сідлецький губерніях: Бєла, Брєст, Замостьє, Володава, Холм, Мєжірєчьє, інші ж, всупереч духу російської мови, все ще рабські слідують польський фонетиці і пишуть: Бяла, Бржєсць, Замосць, Влодава, Хєлм, Мєндзіржєчє“. Але з часом нововведеня, яке нині є нормативною формою назви найбільшого міста Берестейщини в російський мові, закріпилось. Тоді як пам’ятках лишився тільки ледь помітний слід моменту, коли починався згадані зміни.

Далі буде

7 thoughts on “Новий Бересть. Значення перше”

Залишити відповідь