Новий Бересть. Третє значення

ПроСВІТ, Культура
17/10/2021, 3 коментарі

Частина 1, частина 2

Прикметник “новий” у стійкому словосполученні для більшості населених пунктів Берестейщини не використовувався. Сам Бересть в тому плані є скоріше винятком. До того вислів “Новий Бересть” багатозначний. Опишемо одне з них.

В україномовній газеті “Наше Слово”, яка виходила в Бересті в часи Другої світової війни є чимало матеріалу цікавого з точки зору ономастики. До прикладу в 7 травня 1944 року (№30) на четвертій сторінці в розділі “Огорошення” опубліковано інформацію про втрату чинності паспорту Ядвіги Яцковської, яка поживала в “поміщенні” №1 по вулиці Соняшній 6 в Новому Бересті. Варто також підкреслити, що назву прописано цілком згідно з традиційним вимовлянням і написанням назви міста, в чоловічому роді. Хоча в літературі трапляються історизуючі штучні варіанти на які часом погоджувались навіть авторитетні редактори. В цій частині міста довелось  в роки Другої світової війни жити Чеславу Голубу: “Через кілька днів під час найбільших морозів переїхали ми до власного дому на передмісті Новий Бересть. …. Було вже цілком темно і давно минула комендантська година, але тут на передмісті Новий Бересть я знав практично кожну браму, кожен прохід і власно найбезпечніше мені було переміщатись саме в ту пору“. 

Книга Миколая Власюка “Історична топонімія Кобринського форштадту фортеці Бересть-Литовський” містить чимало важливої інформації. Автор велику увагу приділив проблемі збереження регіональної етнокультурної спадщини. В ній піднято проблеми правонепарної нумерації будинків, принципам планування нової міської забудови в ХІХ столітті, специфічній системі назв вулиць часів Першої світової війни.  На сторінках книги також опублікован перелік назв вулиць міста які в роки Другої світової війни було запропоновано назвати на честь українських історичних постатей, політиків, письменників, а також на честь важливих, з точки зору авторів концепції, дат національної історії. Праця Миколая Власюка є першим науково-популярним виданням в якому згадано і визначено територію району міста під назвою “Новий Бересть”. На сторінці 61 автор пише: “В кінці 1920-х до Граївки добавився район, названий “Nowy Brześć”, в межах вулиць Forteczna i Graniczna”. Приблизно таку ж територію займає “Новий Бересть” на “Плані каналізації Берестя над Бугом” 1935 року. Отже межами служили вулиця Гранічна, якою в часи Російської імперії мало обмежуватись житлове будівництво форштадтів Берестейської фортеці, по який проходила так звана “грань”, а з другого боку дві сторони одного з семи “променів” першого так званого “номерного” поясу фортів Берестейської фортеці, брукованої дороги яка поєднувала в тій частині міста між собою і з самою фортецею форти І, ІІ і ІІІ.

В книзі Данути Ващуківни “Бересть незабутнє місто” згадано, що в берестейські залізничники набули в 1925 році у великого землевласника Пашкевича 64 гектари землі, які розбили на 230 участків. За землі нові власники заплатили 105 тисяч злотих. Район який виник на цій території було названо “Новий Бересть”. Серед документів Державного архіву Берестейської області зберігаються справи Житлово-кооперативного товариства залізничників “Новий Бересть”. Як термін їх складення подано 1920-32 роки. Отже “Новий Бересть” був побудований до 1932 року. В західній частині нового району справді досить часто трапляються так звані “польські дома” – багатоквартирні, нетрадиційного модерністського вигляду будівлі. “Новий Бересть” злився з Граївкою. Нині він сприймається місцевими жителями як частина. А оскільки основа забудови створювалась тут ще до війни, то, на відміну від багатоповерхових будинків здовж сучасної вулиці Червоногвардійської, вона належить до старішої частини району. Зрештою сприйняття початкової Граївки і нової частини міста як єдиного цілого з’явилося вже 1 липня 1929 року, коли вони разом були офіційно включені до складу міста.

Зафіксований в публіцистиці, літературі новий варіант топоніму є важливим фактом берестейської етнічної та національної історії. Використання назви Новий Бересть руйнує міф про те, що в ХХ столітті використання традиційної назви міста обмежувалось усною традицією, сільським середовищем, або була історизмом в середовищі національної інтелігенції, втратило свою продуктивність, зв’язок із сучасними реаліями, право на використання у діловодстві. Наведений історичний приклад зміцнює право на її закріплення у академічних словниках, енциклопедіях, як форми офіційної назви.

Далі буде

 

 

3 thoughts on “Новий Бересть. Третє значення”

Залишити відповідь