Пущанські села

Віктор Місіюк, Культура
21/07/2021, 1 Comment

Режим, який діє на заповідній території Біловезької пущі не дозволяє вільно купувати власність в пущанських селах. Тут можуть тільки лишатись місцеві жителі. Вийнятком є село Ляцькі, що з’явилося в 1974 році як місце проживання працівників заповідника.

Антоній Камінський з серії “Біловезька пуща”

27 лютого 1538 року Сигізмунд І Старий оселив в Біловезький пущі 277 роди стрільців, які мали охороняти звірину. Георгій Карцев, автор одного з грунтовних досліджень про історію заповідного лісу, пише про те, що стрільці збільшували поля навколо своїх дворів, а також промишляли в лісі. Тому наступний монарх вирішив очистити пущу. Згідно з Уставою на волоки 1557 року з пущі мали виселяти оселі стрільців і інших селян. Розселити селян доручалось Григорію Воловичу. Додатково було заборонено теребити пущу під луги і поля. Лісові поселення давали можливість використовувати їх богатства, тому виселення сприймалося як найвище покарання. Зрештою використовувалась така міра рідко. Отже рішення про ліквідацію пущанських поселень не було виконано.

Антоній Камінський, з серії “Біловезька пуща”

Охоронні заходи дали можливість зберегти мисливське володіння монархів, тоді як сусідні Каменецька і Більська пуща переважно перетворились на розорані заселені території. Але спроби освоїти пущанські землі продовжувались. В 1795 році імператриця Катерина ІІ подарувала князю Репніну територію Красничанської сторожі, ліс на території якої було за більшою мірою вирублено і заселено приватновласницькими селянами. Частково з пущі виселено осочників, які брали участь в повстанні 1831 року. Володимирський-Буданів пише про виселення з пущі окремих сіл і додає що на момент вихода книги в 1867 році на території Біловезької пущі находиться 36 сіл в яких проживає 5800 душ. Скоріше за все йдеться про приблизо передані дані ревізії 1862 року згідно з яким тут було 668 господарств і 5790 душ. Кількість мешканців пущанських сел зростала. В 1884-86 роках нараховано 1750 господарств. “Географічний словник” згадує що до них належали  Біловежа, Немержа, Масево, Тушемля, Мельнисько, Орішково, Наревка, Скопово, Липини, Теремиски, Погорільці, Бернацький міст, Гринів град, Бабина гора … . На хуторі Шоли поблизу Масева жили до Першої світової війни кільканадцять родин швабів. В селах Буди, Погорільці, Оріхово Наревка, Ташемля, Серемичі зустрічались мазурі-будники. Усі поселяни 36-и пущанських сіл утворювали дві громади – біловезьку і масевську.

1 thought on “Пущанські села”

Залишити відповідь