Одгрэміла вжэ музыка

Віктор Місіюк, Культура
02/05/2021, Leave a comment

“Одшуміло літо… Одспівало жито” – так починається один з найбільш  емоційних віршів-сповідей лепесівського співця Дмитра Фальківського.  Минає час, змінюються технології, іншими стають обставини. Деталі молодості, з величезним вибором життєвих шляхів, романтичною закоханістю, нестримною бунтівною енергійністю, врізаються в пам’ять. Життя мінливе, в чому проявляється його природа. І хоча форми бувають досить довготривалими, духовний стрижень ще більш тривалий, він переживає покоління, зберігає те, що їх єднає  і дає надію на новий врожай, нові досягнення і те, що в нових піснях звучатимуть старі добрі ноти. Новий вірш Олексія Диковицького – спогад про гарячі палки дні, які на свій спосіб переживатимуть всі, кому всміхається сонце.

Одгрэміла вжэ музыка “клеткы”,
Дэ чэкав молодый на ”мэдляк”,
Знэслы тір, дэ з водушок метко,
По мішэнях лупылы шчэ як!
В звукозапісі на Пэрвомайскуй
Нэ запышуть мні новый “метал”,
І ныма самолётув, коб часом
Сів, да швыдко до Мыньска злэтав.
Нэ враждують вжэ “цэнтр” i “запад”
На “бэляву” нэ йдуть “слэпакы”,
І ныма на базары полякув,
У якых був “варонку” купыв.
Фільмы маю “он-лайн”, нэ в прокаті,
Чы в стройтрэсті ходылы в салон,
І хотілос накачаным статы,
Так як Шварц, а нэ някый Дэлон.
Одгорілы й огні “сорокухы”,
“Трыкотажніка”, навэт “ДК”,
Для мэнэ… алэ, кажуть, “спокуха”,
Кажуть, жызні колія така.
Одгрэміло одным, одгоріло,
А другым – оно будэ свэтыты,
Сонцэ пыньскэ для доброго діла,
Хто по нас будэ жыты, любыты.

Залишити відповідь