Одного споїв, з другим сам напився

Віктор Місіюк, Культура
13/04/2021, Leave a comment

Колекція келихів великого литовського гетьмана Людвика Потія не раз прислужилася своєму господарю. Алкоголь настільки асоціювався з Потієм, що коли його прибічники зірвали сейм 1713 року, то про інцидент казали “вино Потія” вдарило в голову. Сам гетьман був відомий як той, хто зумів перепити Петра Першого. Поет та земляк Мартин Матушевич Людвика Потія згадував, що останній був відомий не тільки як любитель випити, але як людина, яка частенько використовувала випивку для досягнення своєї мети:  “частував завжди надмірно і сам пив, але часто п’яним ставав, щоб про приховане іншими дізнатись“.

В мемуарах Матушевича збереглися два комічні перекази про перемоги великого литовського гетьмана здобуті не на полі бою. Хоча їх правдивість вимагає перевірки вони поза сумнівом вписані в цілком реальний контекст конфлікту гетьмана з монархом, одним з його голосних візитів до столиці: “Росповідають, що й королю Августу політично чинив супротив, бо коли король хотів, щоб військо іноземного атраменту оддав під командування Флемінгу, чого вже од великого гетьмана коронного Сенявського добився і послав з тією метою в Литву офіцера-саксонця. Тоді гетьман Потій з великою гостинністю прийняв того офіцера і демонструючі йому своє доброзичниве ставлення і наказам королівським слухняність так його кілька днів міцно поїв, що саксонець впав у гарячку і не розпрощавшись з гетьманом, втік з залишками здоров’я і, як росповідають, невдовзі помер.

Після король другого обережнішого офіцера за виїжджаючим з Варшави гетьманом на Прагу (варшавське передмістя) послав з паперою, яку інші коронні і литовські пани підписали. І того гетьман з великою гостинністю прийняв і поїв, а не мігши споїти, сам сп’янів, а підписав ту паперу, замість посипання її піском залив його рештою чорнила і ніби жалкуючі того, що сталося спішно виїхав. Казали йому, що король міцно гнівається на його; одповідав, що це неправда, бо король відомий своєю великою милістю і виконує всі його прохання“. Як би не було, а майстер політичної авантюри вмів хитрувати і тверезим, і п’яним.

 

 

Залишити відповідь