Російський Нострадамус цікавився берестейським культом Тура

Віктор Місіюк, Новини
18/03/2021, 1 Comment

Порівняно недавно краєзнавці, науковці звернули увагу на фото на якому представлені селяни Берестейського повіту в традиційному вбранні. Постаті в кадрі вельми колоритні. Усі жінки в намітках, на одній з яких виразно читається геометричний узор. Чоловіки мають смушкові шапки і брилі. Більшість взута в постоли, тільки одна молодиця в чоботах.

Краєзнавців заінтригував скоріше фотограф  Луїс Клебановський, а не людина на замовлення якої була зроблена фотографія. Між тим його постать надзвичайно цікава. Виходець з дворянської родини, Валентин Мошков (1852-1922) присвятив себе військовій службі. В 1905 році він отримав звання генерал-майора. Нагороджений шістьма орденами і двома медалями. В 1913 році в зв’язку із сімейними обставинами подав у відставку. Справжньою пасією були гуманітарні дослідження. У вільний час Мошков находив можливість збирати етнографічні матеріали, фікусувати місцевий фольклор. Робив він це дуже докладно. Крім того дослідник мав абсолютний музичний слух, знав нотну грамоту, грав на флейті, що допомагало йому фіксувати крім текстів народних пісень їх мелодії.

Селяни Берестейського повіту. Валентин Мошков

Валентин Мошков має велики заслуги в тюркології, він описував культуру ногайців, астраханских і оренбурзьких “татар”, чувашів і гагаузів. Богата, детальна інформація зібрана етнографом про життя гагаузів була високо оцінена. В 1901 році Імператорське російське географічне товариство обрало Мошкова  членом-співробітником. Товариство нагородило його малою золотою медаллю і профінансувало експедицію на Балкани для вивчення стану тюркських народів регіону. Серед головних наукових праць Мошкова перш за все згадують «Турецькі племена на Балканському півострові. Звіт про поїздку на Балканський півостров літом 1903 р.», «Гагаузи Бендерського повіту. Етнографічні нариси і матеріали» і «Матеріали з вивчення гагаузського наріччя тюркської мови». Нині в автономній республіці Гагаузія встановлено пам’ятник етнографу, названа одна з місцевих гімназій.

Валентин Мошков

З культурою гагаузів Мошков познайомився після того, як був переведений по службі з Казані у Варшаву – центр одноіменної військової округи. За роки служби на заході Російської імперії він побував у Бесарабський, Херсонський, Катеринославській, Київський, Волинський, Сідлецький, Гроденський, Мінський, Могилевський, Вітебський, Варшавський, Петроковський, Радомський, Ломжинський, Сувалкський губерніях. В міру можливості вивчав культуру народів, які їх населяли, в тому числі місцевих татар, євреїв, литовців, росіян-старообрядців, поляків, білорусів і українців. І це при тому, що до приїзду в західні губернії дослідник встиг познайомитись із звичаями не тільки кількох тюркських народів, а також з угро-фінських (мордви, марійців, удмуртів, карелів).

Окладка книги “Нова теорія походження людини і її виродження”

Вивчаючі історію культури народів східньої частини Європи Валентин Мошков створив свою теорію циклічного розитку культур, яку назвав “Новою теорією походження людини”. Треба сказати, що саме в той час формується так школа культурно-історичних типів. Етнограф розділив історію народу на чотири доби по 400 років: золоту, срібну, мідну і залізну. Кожна з них складається з двохсотрічних періодів підйому і занепаду. Подібно до соціолога Альфреда Вебера Валентин Мошков вважав, що різні соціальні системи, в його інтерпретації соціальні верстви, мають різну динаміку. Критики казали про те, що у автора концепції помітний брак базової гуманітарної освіти. При тому поява подібних теорій була одним з головних трендів розвитку гуманітарного знання. Шокуюча ідея регресу також була цілком в дусі декадансу. Праця містить як історіософіські, так і філософські ідеї. На відміну від інших представників циклічних теорій Мошков виступив як футуролог-практик, наважився дати детальне описання перебігу російської історії у майбутньому, включно із датами як найближчих часів, так і віддалених на десятиріччя. За це дослідники творчості етнографа прозвали його російським Нострадамусом.

Цікаво, що російський Нострадамус певний час провів на Берестейщині. Цілком натурально, що людина пов’язана з Головним управлінням артилерії мала побувати в Берестейський фортеці, де містились склади з гарматами, снарядами, діяла артилерійська лабораторія, а також в її околиці. Але знайомство з регіоном було не лише поверховим. Етнограф встиг записати на території історичної Берестейської землі обряд, пов’язаний з культом вимерлого первісного бика, Тура, який став персонажем місцевого фольклору.

Далі буде

1 thought on “Російський Нострадамус цікавився берестейським культом Тура”

Залишити відповідь